Свій шлях обиратимемо самі

Майбутня неділя буде вирішальною для жителів всієї країни. Залишилось двоє кандидатів на пост Президента України. І від кожного з нас залежатиме, яким шляхом розвиватиметься держава далі. Наскільки активними будуть новомосковці на цих виборах і чи сподіваються на зміни в своєму житті, ми запитали у них на вулицях Новомосковська.

Галина Вікторівна, пенсіонерка:

– Нічого не чекаю. Ненавиджу їх всіх і навіть говорити про них не хочу. Хыба не бачите до якого життя людей довели… На вибори взагалі не ходжу.

Тетяна, продавець:

– Дуже сумніваюсь в тому, що щось зміниться. Але все одно сподіваюсь на краще, тому і ходжу голосувати. Люди завжди до останнього вірять, адже їм потрібна робота, нормальне життя… Зараз вагаюся, кому віддати свій голос – Янукович багато обіцяє, але за законом може бути Президентом лише один термін. Тож який сенс за нього голосувати? А Юля… Ще буду думати.

Світлана, кухар:

– Я проголосую проти всіх. Якщо я не вважаю жодного кандидата гідним посади Президента, то чому маю обирати абикого? Хоча кажуть, що народ вартий своїх правителів. Може, це й так. Сьогоднішні кандидати в Президенти не з космосу ж з’явилися – були серед нас, наше суспільство їх породило. От тепер і маємо.

Іван, наладник:

– Якщо і будуть якісь зміни, то несуттєві. Це все як колесо – крутиться і крутиться, а складові ті самі. Але голосувати піду.

Андрій, будівельник:

– Нічого доброго не буде. За кого голосувати? Жоден з кандидатів мене не влаштовує, тому буду обирати менше зло. Для мене це Янукович. Можна було б проголосувати «проти всіх», але нема сенсу – дарма лише пропаде голос, а може і вкрадуть. А взагалі погана перспектива – і кандидати є, і обирати ні з кого.

Юрій, будівельник:

– Однозначно голосуватиму. Давно визначився – тільки Віктор Янукович. Упевнений, що з таким Президентом житимемо значно краще. Нам потрібні дружні відносини з Росією, адже ми браття-слов’яни. А Європа вигідна нам лише як торгівельний партнер. Так що обов’язково голосуватимемо – не з надією, а з вірою у краще майбутнє.

Олена, квітникар:

– Нічого хорошого я не чекаю – краще ніколи не буде. Страшно, як наші діти будуть жити. Але голосуватиму – обиратиму між «погано» і «не дуже погано». Звісно, на користь останнього. Але всі вони однакові – обіцяють, обіцяють, але ви хоч один виконав щось з обіцяного? В тому то й справа… Але що робити – обирати керівника держави треба ж.

Павло, складальник металопластикових вікон:

– Я голосувати принципово не ходжу – не бачу сенсу. А от спрогнозувати можу – кого б не обрали, буде таке саме беззаконня, як у 90-х роках. А воно й на краще – жити буде легше, у каламутній воді краще гроші заробляти.

Михайло Михайлович, пенсіонер, працює у дорожній службі:

– Я голосуватиму, адже це мій обов’язок, хоча особливих змін не чекаю. У другий тур вийшли не ті кандидати, яких мені хотілося б бачити. Особисто я голосував за Тігіпка. Надіюся, як і всі, на краще, але де там… Хотілося б, щоб пенсії збільшили, щоб молодь мала змогу нормально працювати і отримувати гідну зарплатню, тоді б і все інше додалося.

Віталій та Анатолій, вільні художники:

– Одразу після виборів змін не чекаємо, вони будуть згодом, коли вже поділять майно між собою ті, хто до годівниці потраплять. А от голосуватимемо із задоволенням – це наш громадянський обов’язок.

– Раїса Іванівна, пенсіонерка:

– Я вірю, що зміни на краще будуть, тому на вибори піду і віддам свій голос за кандидата, якому довіряю. Впевнена, що починати треба з відродження економіки: запрацює промисловість, з’являться робочі місця, а це дасть можливість підвищити пенсії. Знаємо, що не так швидко життя зміниться на краще, та згодні почекати. Повіримо ще на цей раз, без віри ж як жити? Тому я обов’язково піду на виборчу дільницю з впевненістю, що мій голос важливий для майбутнього країни.

– Святослав, студент:

– Я, чесно кажучи, у роздумах. Цього року голосував вперше, і відчув по-справжньому себе дорослим. А чого думаю, тому що вважаю обох кандидатів такими, що не здатні нічого змінити на краще. Вони ж обоє були у владі, а що зробили для людей? Безробіття, захмарні ціни на найнеобхідніші товари, батьки мої ледве кінці з кінцями зводять, щоб я міг навчатися. От і думаю: проголосувати проти всіх – ніби ні за кого, за двох запропонованих – не підтримую жодного з них…

Олександр Павлович, підприємець:

– Що я вам скажу, маємо те, що маємо. Довибиралися, що називається, я ніколи не думав, що така кількість українців віддасть свій голос кандидату, який, м’яко кажучи, не «тягне» на цю посаду: не вміє триматися, говорити, навіть на дебати не погодився, втративши при цьому симпатії своїх виборців. А як же він представлятиме Україну у світі, це ж сором! А як вам те, що він назвав Антона Чехова українським поетом?! Краще б він цього не говорив! Вже ж була колись Анна Ахматова Ахметовою…

Не знаю, мабуть, проголосую проти обох, то хоч душею не покривлю.

Возможно Вам будет интересно

От