Милуючись гарними вітринами, квітучими клумбами, гарно одягненими городянами, не хочеться думати, що десь поряд існує інше життя, на яке ніхто не хоче звертати увагу. Не хочеться думати, що поруч існують наркозалежні, алкоголіки, особи без певного місця проживання. І якби вони нас не турбували, то так би й проходили повз, не помічаючи цього вивороту нашого щоденного життя.
Зізнаюсь чесно, писати про подібне – тема не з приємних. Невелике задоволення спілкуватися з брудно одягненими людьми з гнійними язвами на тілі, які перебувають у наркотичному стані чи алкогольному сп’янінні.
Недільний дзвінок не віщував нічого приємного, але голос жінки на другому кінці дроту просив про допомогу, бо, як потім скаже жителька будинку №23, по вул. Сучкова, у відділенні міліції, куди вони з сусідами телефонували всю ніч, ніхто не брав слухавку.
Виявляється, у будинку №29 у квартирі №35 проживає Віктор Дузенко, інвалід, якого мати у теплу пору року на інвалідному візку вивозить на вулицю. Тут він і живе. Мати приносить йому поїсти, а друзі-випивохи підносять чарку чи зілля, щоб веселіше було. Сидить цей молодик на людному місці – поблизу магазину «Стопка», де, як божаться його продавці, нікому спиртне не наливають, бо у будинках поруч торгують самогоном. Жителі будинків розповідають, що хоч і сидить цей чоловік років тридцяти від роду на інвалідному візку, але інколи й на велосипеді може проїхатися. А днями заїжджого проповідника, який вирішив повчити нібито прикутого до візка чоловіка, так скрутив дужими руками, що ледве звільнили живого.
Справжній він інвалід чи удаваний – можуть визначити лише медики, але що він знущається над жителями кількох будинків – факт, про що написали люди скаргу до відділку міліції та депутатів міської ради.
Як розповідають жителі прилеглих до вулиці Сучкова будинків у районі магазину «Рейнфорд» (колишній Присамарський), вже кілька років поспіль цей молодик разом зі своїми друзями тероризує жителів як свого, так і навколишніх будинків. От і цими вихідними ніхто не зімкнув очей до самого ранку. Всі намагання додзвонитися до відділку міліції виявилися безрезультатними, чим і скористалися порушники. На всі зауваження реагували відповідно до їх стану – брудно лаялися, не звертали уваги на прохання дати відпочити людям у вихідний день. Під ранок вся компанія вляглася спати – прямісінько біля біг-борду одного з кандидатів у мери міста, під ялинами, що посаджені вздовж вулиці Сучкова. Чим не візитна картка нашого міста?
Люди обурюються, що на їх звернення досі не відреагував дільничний інспектор, посилаючись на велику кількість будинків на його дільниці. Були скаржники і у міського голови, який кивнув у бік міліції, мовляв, це їх робота.
Поки служби перекладають відповідальність одна на одну, на очах у перехожих, дітей відбуваються справжні неподобства через поведінку небезпечних для оточуючих осіб.
Переселений на вулицю інвалід сміється у вічі людям, і каже, що ніхто йому не буде вказувати, бо він – інвалід! Небажання бачити неподобства, які заважають їм нормально жити, ображені жителі оголосили війну наркоманам, алкоголікам, особам без певного місця проживання. Люди налаштовані рішуче, і їм обіцяють допомагати депутати міської ради Костянтин Пузир, Ігор Олійник та їх помічники Олександр Загоруйко та Сергій Коцюра, які були запрошені днями на збори, організовані мешканцями кількох будинків.
Є сподівання, що відповідні служби міста відреагують на ситуацію належним чином, адже на відміну від цих соціально небезпечних, і явно з певними розумовими відхиленнями осіб, здатні тверезо оцінити ситуацію.
