Днями В. Літвіщенко дав ексклюзивне інтерв’ю газеті „Вісті Придніпров’я”. Може, дніпропетровці, які читали статтю, і не вбачили у ній нічого особливого, але ми-то, новомосковці, знаємо що по чому у нашого мера. Словом, читав і „ухахатывался”.
Судіть самі.
Про тролейбусну лінію „Дніпропетровськ-Новомосковськ”: „Цей план я виношував вже давно. Запевняю, що до чемпіонату Європи по футболу з Новомосковська до обласного центру будуть їздити не лише маршрутками, автобусами і машинами, але й тролейбусами. … Ми не обмежимось транспортним сполученням між Дніпропетровськом і Новомосковськом та подовжимо тролейбусну лінію до селища Меліоративне”. Безперечно, не всі наші громадяни вірять в те, що чемпіонат таки відбудеться в Україні, але запитай будь-кого про важливість нашого міста на туристичній мапі… Перш ніж говорити про міфічні тролейбусні маршрути, краще б роздивився наш Голова навкруги. Чи не боїться, що одного чудового дня облуплені нахилені куполи собору впадуть тим же туристам на голови? А чого тільки варті шкільні парти, на яких стоїть у „храмі” всяке церковне начиння! Є чим помилуватися європецям… А щодо доріг… Довго доведеться тролейбусам шкрябатися по розбитим з абиякими, заляпаними сяким-таким асфальтом дірками вулицями.
Про мікрорайон „Самарь”: „Вже є проект на першу чергу забудови… (а ще документи про призупинення будівництва – авт.)… Усього під мікрорайон виділено 150 га землі (плавні, які мандруватимуть разом з будинками світ за очі – авт.)… В планах збудувати 200 тис.кв. м. житла. (для багатеньких буратіно, і аж ніяк для простих мешканців міста, яких і на гарматний постріл до VIP-садиб не підпустять – авт.) … До Євро плануємо завершити житлову забудову та зайнятись рекреаційною зоною (до Євро швидше за все вже займуться вами, Голово! – авт.)
Про інвесторів : „Інвестиції я порівнюю з жінкою, якої домагаються багато чоловіків, але дістається вона одному-єдиному, в якому впевнена.” По-секрету жіночці, яка знайшла того єдиного в образі Віктора Івановича – ваш чоловік, громадянко, може і кохає вас до нестями, але при цьому щоденно „имеет” 70 тисяч ні в чому не винних громадян міста Новомосковська…
Про піші прогулянки Голови: „ …А по місту ходжу, щоб бути ближче до народу”. Без сумніву, це єдиний спосіб. Оскільки слуга народу за образом життя ну дуууже далекий від простих людей. Квартири на пальцях не перерахувати, усі родичі – на керівних посадах, а проте у ресторанах, подейкують, здачу до копійочки забирає. На „хлебушек”, мабуть….
Про свою зарплату коротко: „Сім тисяч гривень”. Хіба не смішно? У кожному об’єкті, який будується у місті, є десятина площ і його особисто, а у «Сіті-Центрі» – половина, які – є така інформація – «созидатель» заборонив підприємцям здавати за менш ніж 150 гривень за м2… То 7 тисяч, це так, кишенькові гроші…
Про життєве кредо: „Людина прийшла, аби залишити слід на землі. Тож поспішайте робити добро.” Вікторе Івановичу, те що ви „залишаєте” на цій грішній землі, називається не „добро”, а „удобрения”…