самотній пень в зимовий день

Схоже, у нашому місті з’явився новий символ. Мальовничий пеньок прикрасив центральну площу міста, острівцем надії возвишаючись над кучугурами снігу.

Тепер будь-яка бабуся після тривалої мандрівки через площу Леніна по калюжах, снігових наметах та пастках зі слизького льоду зможе присіти на те, що донедавно було міською ялинкою. Покинутий напризволяще комунальниками, змушений щодня відчувати погляд червоного Вождя за спиною, пеньочок, мабуть, тихенько мріє знову стати ялинкою, чи навіть Буратіно… А, може, ця обрубана ялинова кінцівка мріє стати володарем світу, або хоча б цього маленького міста, і зробити так, щоб більше ніхто і ніколи не рубав ялинок і не полишав їх залишки посеред міської площі…. Може, він мріє про затишний і теплий кабінет, в якому він прийняв би це доленосне для всіх вічнозелених красунь рішення? Дарма пеньочку, не поступиться місцем твій побратим, і тобі залишається тільки одиноко стирчати посеред площі аж до самої весни…

Можливо, Вам буде цікаво

By