Чергова сесія ради почалася щирого незадоволення голови міста з приводу невеликої кількості присутніх на депутатів. Проте за результатами одноголосного рішення засідання було успішно розпочате.
Земельні питання не викликали особливої цікавості у депутатів, тому, в основному, були прийняті без дебатів.
«Я поступлю как хохляцкий кум…»
Заявив пан Літвіщенко перед тим, як поставити на голосування питання щодо припинення функціонування ігрових автоматів, точніше – одного з ігрових залів, що розташований за адресою: вул. Радянська, 20. Таке рішення було викликано скаргою мешканців вказаного та сусідніх будинків, протягом кількох не мають спокою через шум, спричинений розташуванням автоматів.
Після звинувачення мера у поблажливому ставленні до власника даної зали через «кумівські стосунки» з міським головою, яке висунув один жителів зазначеного будинку, Віктор Іванович, не роздумуючи, пообіцяв припинити роботу даного закладу, якщо таке рішення підтримають депутати. вони дали згоду. Тож чекаємо на результати…
На цьому тема автоматів не вичерпалася. Депутати підтримали проект, ініційований депутатом С. Коротич, щодо створення зони у а заступник голови міста з правових питань А. Ульяненко спробував пояснити, чому й досі функціонують автомати, підлягають закриттю. У цьому йому допоміг мер, зазначивши, що ігровий бізнес у Новомосковську «крышуют сотрудники трёхэтажного здания», згодом уточнивши, що «кришею» міська прокуратура. начебто останній рейд зазнав невдачі саме з причини.
В. Літвіщенко порадив А.Ульяненку прокоментувати останні представникам телебачення (тобто «АТН» – ред.). Та наголосив, що результатів цього чекати не слід, звинувативши АТН-івців у співпраці з прокуратурою та у відсутності совісті.
Що ж, вам видніше, пане Літвіщенко. В котрий раз відповідальність перекладається на плечі ближнього. Проте не личить голові міста жити за принципом «моя хата з краю».
Два рази подумати, один раз прийняти
Питання щодо прийняття у власність міста нової споруди швидкої допомоги в обмін на передачу інвесторові старої будівлі, викликало дебати у сесійній залі. У цей час мера в не було, депутати не підтримали вищевказаний проект. Пояснювалось все дуже просто: матеріали з даного питання депутатам надали безпосередньо перед засіданням, через що ознайомитися з ними у присутніх не було можливості. Проте після повернення мера до зали стривожений О. Підодня, заступник міського голови з інвестиційних питань (він же один з інвесторів з освоєння вивільненої земельної ділянки «ЛПР-груп» – Леонов, Підодня, Рєзнік), доповів голові, що рішення не пройшло. Питання вдруге поставили на голосування. як завжди у випадках, коли голові конче потрібно «протягти» рішення, в якому зацікавлений, при повторному голосуванні депутати ухвалили проект. Що не кажи, а харизма у нашого мера вражаюча!
Урочисте відкриття нового відділення було призначено на 19 вересня – саме це стало одним аргументів необхідності прийняття позитивного рішення безпосередньо час даної (деякі депутати пропонували перенесення голосування до наступного засідання з метою ознайомлення наданою інформацією).
До слова сказати, у вказану дату урочистостей не відбулося. То навіщо було так поспішати рішенням? чому б не дати депутатам можливості для детальнішого ознайомлення документами, перш вони приймали б рішення?
А краєзнавець пояснив би фахово
Питання щодо розвитку території міста, зокрема про проведення конкурсу на проект по вшануванню Кирила Тарловського, було зняте з черги денної за А.Ульяненка, заступника міського голови з правових питань. Він, після “досконалого аналізу історичних підручників”, знайшов невідповідності щодо особи Кирила Тарловського. Депутати вирішили створити комісію, яка проведе історичне розслідування та до кінця листопада по питанню створення пам’ятки. Дивно, але чиновники чомусь не запросили на сесію історика-краєзнавця Анатолія Джусова, автора Новомосковська». Тоді навряд чи піднімав би на сміх головний юрист виконкому велику дослідницьку роботу (в друкуємо коментар Анатолія Боніфатійовича).
Не вклалися у п’ятирічку
У 2003 році рішенням №253 було ухвалено план щодо збереження пам’ятки національного значення – Свято-Троїцького собору. На засіданні останньої виявилось, що цей план потрібно доповнити. Проблеми, що існували п’ять років тому, актуальними сьогодні. Новомосковський собор включено у маршрут «Евро-2012». Тому потрібно привести його до належного стану. Але… Як завжди, безліч проблем. Торгівля, за словами секретаря ради О. Головка, стихійний характер. Так, з 2003 року не видавалося жодного дозволу на торгівлю на Соборній площі. Паркування поряд також заборонено. Але, незважаючи на це, навкруг святині вирує ринок. Депутати вирішили вжити заходів щодо усунення такого беззаконня та у місячний термін звітувати. До процесу буде залучено працівників та ДАІ. А щодо чистоти на вказаній території, то всім бажаючим було запропоновано взяти участь у суботнику з прибирання сміття у сквері біля собору. Проте чи доцільно перетворюватись на прибиральників замість того, щоб слідкувати за виконанням законів та власних розпоряджень? Відкладаючи з року в вирішення питання щодо охорони такої історичної пам’ятки, цю проблему розв’язати неможливо.
I знову про сміттєзвалище…
Проблема міським звалищем, що постійно стає темою пересуду у пресі, знайшла своє місце в сесійній залі. Депутати заслухали звіт А. Позднякова щодо проведених робіт. Пан Поздняков звернувся до депутатів з проханням розгляду питання щодо надання фінансування для покращення функціонування звалища. Для налагодження освітлення, придбання вагончика для охорони, бульдозеру та насипу нового ґрунту потрібно 240 тис. грн. Дивним чином розцінки на те, щоб зробити насип, менш як за місяць зросли майже у два рази (з 6 тис. грн. до 10-12 тис. грн. за таку ж саму ділянку).
На засіданні прийняли рішення про створення яка розгляне порядок виконання запланованих заходів. Після звіту й буде вирішено, яку суму слід виділити з резерву міського бюджету. Доцільним стало зауваження депутата Т. Дакової, яка зазначила, що депутатам слід не тільки гроші на сміттєзвалище виділяти, а перевіряти куди ідуть прибутки його роботи.
Коментарі та висновки
Протягом п’яти годин депутати дискутували, сперечалися, голосували т.д. Безумовно, рішення вони приймали відповідальні. Кожний присутніх намагався висловити свою думку. А.Ульяненко встигав навіть «консультуватися» з правових питань з паном Пузирем. Чи то перевіряючи юридичні знання останнього, чи таким чином демонструючи свої. Пан Літвіщенко не відмовив собі у задоволенні розкритикувати «цирк», що панує у Верховній Раді. Зрештою, якби дехто присутніх не розмінювався на порожні балачки, час, відведений для засідання, можна було б використати більш раціонально. А там, можливо, з’явилися б результати…
Анатолій Боніфатійович Джусов:
– Зважаючи на активність, яку демонструють служби міськвиконкому та ТОВ “Дніпробуд” виникає досить вірогідна версія, що натхненниками власне зацікавленими персонами у знищенні будинку Тарловського пан Літвіщенко пан Залунін. Це неймовірно, але скидається на безперечний факт.
Хто б наважився фальсифікувати документ ради та й у кого така можливість, крім працівників міськвиконкому? (Йдеться про рішення №170 17.11.2006 р. “Про затвердження переліку м.Новомосковська, що мають історичну та культурну цінність та підлягають особливій охороні”, де другим пунктом значиться будинок Кирила Тарловського. – ред.).
Чия світла голова могла придумати підсунути громадськості цеглину знищеного млина, як таку, що була вилучена споруди будинку Тарловського?
Ця сумнівна гра нагадує шарлатанство наперсточників.
Вірним своїм здібностям залишається юрист міськвиконкому. Свого часу бездарно вкрай непрофесійно програв судову справу про крадіжку картин Глущенка з міського музею. Тепер з таким самим успіхом намагається довести, що ніякого Тарловського взагалі не існувало, отже жити будувати у Новомосковську не міг.
Чомусь А.Ульяненко настирливо посилався на праці Джусова, ігноруючи джерела 1994 року (Мицик та ін.), 1892 (перевидання 1990 р., Яворницький), 1912 (Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии) та ін., у яких більш-менш детально описано життєвий шлях К. М. Тарловського його зв’язки з Новомосковськом. Та це, мабуть, виходить за рамки, що обмежують пошук адвокатів-вандалів.
Не туди спрямував зусилля пан Літвіщенко. Якщо дійсно враховувати інтереси міста, будинок Тарловського необхідно відбудувати. Це, без сумніву, покращить туристичну привабливість Новомосковська.
