Прощавай, зимонько!

Свято Масляної походить від стародавнього язичницького святкування проводів зими. Цікаво, що ця традиція збереглася навіть після прийняття християнства. Це свято не закріплене за певною датою, його відзначають в останній тиждень перед Великим Постом.

За церковною традицією тиждень Масляної називають м’ясопусним або сирним. Як відомо, традиційною стравою на Масляну є млинці, які готують із різноманітною начинкою. Їх печуть щодня, розпочинаючи від понеділка. Масляну також відзначають всенародними гуляннями: танцями, співами, частуваннями. Споконвіку Масляна вважалася жіночим святом, а чоловіки, які хотіли взяти в ньому участь, повинні були відкупитися грошима чи горілкою.

На загальноміському святі, яке традиційно відзначалося у міському будинку культури, було багато чоловіків, адже до організаторів свята – міського управління культури міськвиконкому (нач. В. Шаликін) – долучилися спортсмени (міська федерація боксу, голова В. Дащенко) та Школа джур (отаман М. Гладуш). А як відкупилися від жіноцтва? Цілком по-чоловічому: зварили смачний козацький куліш, і поки артисти звеселяли публіку, у казанках зріла козацька каша…

Прощавай, зимонько!А послухати та подивитися було на що. Славна наша Новомосковщина талантами. Ну де ще так гарно співають, танцюють та вміють веселитися, як не у нас? Вражали своїми голосами студентки Дніпропетровського училища культури, ведучі свята Анастасія Чарун та Анастасія Чупрун. Як завжди, «заводили» публіку учасники колективу «Заспів» (кер. В. Примостка), хор козацької пісні (кер. В. Калашнік), кликали у танок юні танцюристки колективу «Грація». Оплесками нагороджували глядачі Аллу Криворучко, Максима Олійника, Олесю Баглай, Ольгу Савчук, Ольгу Турапіну, Аллу Земляну, Вікторію Юрченко… декілька десятків номерів підготували артисти!

Хочеться зазначити, що людей не налякала холодна погода, і всі з задоволенням підтанцьовували та підспівували артистам, підтримуючи їх і з вдячністю нагороджуючи оплесками кожен номер. Глядачі брали активну участь у конкурсах: від малого до великого танцювали, розгадували загадки, а потім щиро раділи подарункам, яких вистачило на всіх.

Апогеєм свята стало спалювання опудала зими, яке символізувало закінчення холоду, зимових снігопадів та хуртовин. Треба добре попрощатися з зимою, не образити, бо якою б холодною вона не була, ми у визначений час знову з радістю її зустрінемо. А зараз – досить лютувати! Час поступитися місцем красуні-весні, на яку цьогоріч ми чекаємо з великим нетерпінням, бо зима трішки затрималася у нас на гостинах.

Як би не припікав мороз, весна не за горами. І зовсім скоро скресне крига, зацвірінькають пташки, які на своїх крилах неодмінно принесуть нам тепло.

Можливо, Вам буде цікаво

By