Доки влада активно трудиться над “розвінчанням” пам'ятника Літак на честь героїв-визволителів, справжні патріоти свого міста тим часом не дрімають, і у архівах знайшли інформацію про відкриття пам'ятника і пов'язані з цим урочистості. Тож забудькуватому міському голові та прихильникам ганебного проекту пропонуємо до уваги…
Здається, ще мить – і срібнокрила машина стрімко ввірветься у голубу височінь весняного неба. Таке перше враження від пам'ятника, що ним прикрасилась головна вулиця міста напередодні свята Великої Перемоги.
Та не злетить уже бойовий літак з стартового майданчика. Він навічно застиг на металевій консолі на фоні висотного житлового будинку, який нещодавно заселили 78 сімей. Новосілля і ювілей Перемоги…
З неї починалося світле і щасливе сьогодення, до тих далеких грізних років звертаються вдячні нащадки героїв-визволителів.
Ось і цей пам'ятник – данина шани визволителям Новомосковська – льотчикам 295-ої Червонопрапорної ордена Кутузова 2 ступеня винищувально-авіаційної дивізії.
Автор проекту – архітектор міста В. П. Кошовий розповідає:
– Звичайно, в декого може виникнути питання, чому на п'єдесталі не бойова машина середини сорокових років, а сучасна. Відповідь така: воїни прославленої авіадивізії, що носить назву нашого міста, і після війни стояли на сторожі мирного неба. Ось цей стрімкокрилий літак – внук прославлених машин серії ЛА. Він надійно служив нашим пілотам у мирні дні, а ось тепер нагадуватиме всім і про визволителів, і про тих, хто стоїть на варті миру сьогодні.
Споруджували пам'ятник робітники управлінь “Промбут-2” і “Спецбуду”, Новомосковського комбінату комунальних підприємств, орденоносного трубного заводу. Чимало допомогли школярі вісімнадцятої десятирічки.
І ось навколо пам'ятника зібралися ветерани, передовики виробничих колективів міста, молодь, комсомольці й піонери. Урочистий мітинг відкриття розпочинається. Під звуки маршу виносять прапор дивізії.
– Ви хоробро билися з ворогом, – говорить, виступаючи, другий секретар міськкому Компартії України М. І. Скляр, – щоб сини й онуки жили у мирі, творили світле майбутнє, вчилися, дерзали. Честь і шана вам, червонозоряні радянські соколи!
Голова ради ветеранів дивізії, полковник у відставці, кандидат технічних наук П. Г. Якимчук перерізає символічну червону стрічку. Пам'ятник відкрито.
Слова вдячності визволителям міста лунають у виступах представників виробничих колективів, інтелігенції, молоді й комсомолу Новомосковщини.
…Срібнокрила бойова машина націлена у голубу височінь весняного неба. Ще мить… Ні, літак навічно залишиться пам'ятником, щоб нагадувати про Велику Перемогу і її творців.
