КРИМІНАЛЬНА ХРОНІКА

Володимир із законом стикався вже неодноразово – був п'ять разів засуджений, не один рік провів за гратами. Але, схоже, так і не зумів пристосуватися до нормального життя і вкотре став на слизьку доріжку, що привела його до зали суду.

Все як завжди почалося з випивки у квартирі його знайомих. Вже будучи добре напідпитку, Володимир почав збиратися додому. Співмешканка його знайомого Андрія попросила провести Володимира додому. Вже на порозі його квартири між друзями зчинилася сварка. Не довго думаючи, Володимир відчинив вхідні двері і витягнув ножа, що стирчав з іншого боку дверей. А потім повернувся до Андрія і вдарив його в живіт, в результаті чого чоловік отримав небезпечну для життя травму.

У скоєному Володимир швидко розкаявся – щойно алкогольний туман у голові розсіявся. Але часу назад не повернеш – і тепер розмірковувати над вчиненим йому доводиться у в'язниці.

За матеріалами В. Глущенко,

заступника Новомосковського міжрайонного прокурора

Світлана і Олександр працювали на одному із підприємств району вже кілька років поспіль. Обом жилось не легко – ні на зарплатню водія, ні на зарплатню зважувальниці дуже не розживешся. Тому вирішили Світлана і Олександр посприяти своєму добробуту за рахунок підприємства.

Отже, обоє домовились між собою – Олександр завантажується насінням на току, а потім реалізує його і ділиться грошима зі Світланою, яка в цей час відмічає у накладній, що зерно завезено на елеватор. Усього спільникам вдалося таким чином продати 6340 кг насіння соняшнику на загальну суму 12680 тисяч гривень.

На судовому засіданні обоє визнали свою провину. Суд присудив Світлані і Олександру по три роки випробувального терміну. Отож, за гратами спільникам побувати не доведеться, але пляма на їх біографії залишиться назавжди і, звісно, не посприяє подальшим пошукам заробітку.

За матеріалами А. Амбросова,

помічника Новомосковського міжрайонного прокурора

Закономірно, що левова доля злочинів скоюється у стані алкогольного сп'яніння: зустрілися, випили… Не так сказав, не так подивився, не поділили подружку.

Так сталося і з двома знайомими Максимом та Анатолієм.

Все починалося з приємного. Анатолій зустрів співмешканку Максима по дорозі з роботи. Зайшовши до крамниці, вони «затарились» спиртним – купили горілки, пива, і попрямували до будинку Інни. Дорогою зустрілися із співмешканцем жінки, якому не сподобалась її компанія, і він почав ображати жінку. Анатолій вирішив заступитися за Інну, тим самим спровокувавши бійку. Його благі наміри обернулись для нього справжньою трагедією. Спочатку в хід пішла штахетина. А потім Максим метнувся до хати і взяв там ніж. Анатолій і не зрозумів, що сталося, лише Інна йому сказала, що в нього на тілі кров.

Як виявилось пізніше, Максим наніс Анатолію ножові удари в спину. Через мить чоловік відчув слабкість, нестачу повітря. Швидка прибула вчасно, потерпілого вдалося врятувати.

Максим визнав свою вину, а його товариш не має претензій до нього.

Але за скоєне таки доведеться відповідати перед законом.

За матеріалами О. Герасименко, помічника Новомосковського міжрайонного прокурора

Гр. П. охороняв одне з фермерських господарств Новомосковського району. Коли ввечері до нього завітав знайомий Л., він і не думав, чим може обернутися їх побачення. Гість попросив у нього ключі від автівки, щоб поїхати за спиртним, а коли господар відмовив, кинувся битися. Така нахабність не на жарт розлютила чоловіка, і він вхопив величезний ніж-мачете, яким рубав на полі капусту, і рубонув ним по шиї вимагателя. Що з ним сталося – і сам не зміг потім пояснити, бо ударів по обличчю потерпілого не можливо було порахувати, оскільки як такого обличчя не залишилося – лише кривава маса… Прийшовши до тями, П. вжахнувся від того, що скоїв. Зателефонував до знайомого і повідомив, що вбив людину.

Цей факт став пом'якшувальним у справі, але вбивство – чи не найбільший гріх, і найбільша провина, за яку і кара велика.

Вісім років позбавлення волі – такий вирок суду.

За матеріалами А. Драненка, ст. помічника Новомосковського міжрайонного прокурора

Можливо, Вам буде цікаво

By