Тема Голодомору для українського суспільства була актуальною завжди. Але в силу різних обставин, які не залежали від самих українців, її намагалися замовчувати, уникати та взагалі забути про неї.
В останні роки Україна досягла значних зрушень щодо визнання Голодомору. І можна говорити, що це відбулося як на державному, так і на міжнародному рівнях. Голодомор 1932-1933 рр. український парламент визнав як акт геноциду проти українського народу, а 16 держав підтримали її у цьому.
Варто зазначити, що в українців потрохи виробляється розуміння та свідомість всієї актуальності та проблематики Голодомору. Свідченням цього є те, що з року в рік, в останню суботу листопада, все більше і більше наших співвітчизників беруть участь у вшануванні жертв цієї страшної трагедії.
В ці дні ми вшановуємо мільйони невинних жертв найстрашнішого на землі злочину – геноциду-Голодомору 1932-1933 років в Україні. В ці дні ми вшановуємо Пам’ять.
Пам’ятаймо, наша історія – це наша історія, і якою б трагічною вона не була, ми не маємо права про неї забувати.
І нині, щоденно відновлюючи і вшановуючи нашу українську національну пам’ять, ми зберігаємо себе. Ми таким чином даруємо нащадків тим правом, яке в 1932-1933 рр. забрала нелюдська рука ката.
Віддаючи шану мільйонам жертв, ми творимо майбутнє, якого вже ніхто не посміє нас позбавити.
Запалімо свічки! Вічна пам'ять жертвам геноциду і Слава Україні!
