Народ за все заплатить

Зазвичай, кожний кандидат на владну посаду будує свою передвиборчу програму на обіцянках. Всі вони стосуються покращення рівня життя людей. Але досягнувши бажаного, чомусь швидко забувають про передвиборчу риторику. Ось і сьогоднішній міський голова в одному із розділів передвиборчої програми обіцяв новомосковцям «…зупинити зростання тарифів і підвищити якість послуг».

Місто зробило свій вибір, і ми сплачуємо за новими тарифами за електроенергію, тепло, а тепер дійшла черга і до води. І міський голова вплинути на галопуючі ціни не в змозі, оскільки бюджет не дозволяє дотувати підприємство.

Зношені комунікації — проблема всієї країни, і Новомосковськ — не виключення. Ми споживаємо не весь цінний ресурс, за який сплачуємо. Велика кількість води втрачається «по дорозі» до споживача через застарілі мережі. Навіть роздягнувши споживачів до нитки, навряд чи вдасться вирішити проблему втрат води (як, до речі, і тепла). Тим не менше, йдучи на інтерв’ю до начальника міськводоканалу Володимира Миколайовича Бодні ми все-таки сподівалися почути щось обнадійливе для городян.

— Володимире Миколайовичу, вами було озвучено чергове підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення, але воно відтерміновано, чи надовго?

— Відтермінували нові тарифи через нібито позов до суду однієї з громадських організацій міста, про що нас повідомили на засіданні виконкому, тому питання зняли з розгляду.

Підвищення тарифів — це вимушений крок підприємства. Діючі тарифи були затверджені у серпні 2009-го року. За цей період лише електроенергія подорожчала на 36%, паливно-мастильні матеріали — майже вдвічі, та й всі матеріали, які необхідні нам у роботі, значно здорожчали. Якщо труба діаметром 63 см коштувала близько 20 гривень, то тепер 60 гривень за погонний метр. Засув коштував 200 гривень, а на сьогодні вже 600.

Крім того, є постанова КМ про щорічне підвищення зарплати: у 2009-му ми тричі робили перерахунки, у 2010-му — так само, і в цьому році вже один раз перерахували. Тому діватись нікуди, ми узгодили свої розрахунки в обласній інспекції по цінах і отримали висновок про їх обґрунтування. Вартість води збільшиться для споживачів на 12%, а каналізація — на 32%, і разом складе 10 гривень 40 копійок за 1 кубометр.

Чому так зросла вартість водовідведення?

З кожним роком у нас зменшується споживання води десь на 200-400 тисяч кубометрів. Люди навчилися економити, встановлюючи прилади обліку, а промисловість практично не працює. Відповідно зменшилась кількість стоків. Якщо раніше ми приймали близько 20 тисяч кубометрів на добу, то тепер — вдвічі менше. Обладнання залишилося те ж саме, тож і витрати на обслуговування не зменшились, хоча із 100 працюючих на очисних спорудах залишилося 56. Металоконструкції практично непридатні для роботи, і ми їх міняємо на поліетиленові. Не робити капремонту ми не можемо, тому що не можемо допустити забруднення Самари. Тож кожного року вкладаємо у ремонт близько 200 тисяч гривень на придбання матеріалів для ремонту.

— Тож ми економимо, а платимо більше. Парадоксальна ситуація, як, до речі, і ситуація із втратою води у мережах на шляху до споживача. Платити за те, що не отримуємо, знову ж нам… Який відсоток тих втрат?

В тарифи закладені втрати. До них входять витрати води на пожежогасіння, втрати води через негерметичність трубопроводів, засувів і т. ін. Всі разом вони складають 26,7%. В цьому році ми вкладаємося у цю цифру. Втрати, звичайно, великі, і відбувається це через зношеність трубопроводів, які необхідно реконструювати. Буває, що по декілька разів на тиждень виїжджаємо на місце поривів. На жаль, у бюджеті коштів на їх усунення немає. Другорядні трубопроводи ми міняємо на поліетиленові. Минулого року замінили їх по вулицям Радянській та Українській, загалом близько 800 метрів. В цьому році поміняли по вул. Суворова 145 м, проводимо роботи по Великій Ковалівці, закупили труби на заміну по вулиці Бойовій у районі річпорту. Тобто ми працюємо на зменшення втрат.

— Знаємо, що тарифи у Новомосковську відрізняються від тарифів в інших містах України, навіть у Дніпропетровську вода коштує 4,87 за кубометр, а у Києві віднедавна коштує трохи більше 3-х гривень…

— Я наведу приклад міст Дніпропетровської області. Так, дійсно, в обласному центрі 3 гривні коштує вода і 1,87 — каналізація. Але ж у них є свої водозабори. Через такі тарифи підприємства є збитковими, тож там теж не обійтися без перегляду тарифів у бік підвищення. У Жовтих Водах вода коштує 4,58, разом з каналізацією — 9,14 грн. І це при тому, що у них є свій водозабір, і затрат на покупну воду ніяких. Магдалинівка має свою свердловину, ціна води — 7,07, а разом із стоками — 20,32 коп. Павлоград — 5,70, але там підприємство є збитковим.

— До яких пір підвищуватимуться тарифи? Чи не призведе така ситуація до заборгованості населення за спожиту воду?

— До тих пір, доки дорожчатимуть паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергія… Останньої ми споживаємо все менше, та вартість її постійно зростає. Я зараз розшифрую вам, з чого складається тариф на воду. Електроенергія — 10%, сировина, матеріали — 2%, покупна вода — 48%, послуги будівельних організацій — 6%, фонд оплати праці — 11%, відрахування до фондів — 4%, експлуатаційні затрати — 8%, витрати на збут — 6%. Рентабельність — 5,6% для населення, для бюджетних організацій — 15%, для решти споживачів — 50%. Тобто все згідно чинного законодавства.

Але ж вода, яка тече з наших кранів, придатна лише для прання та купання. Чи не надто високі тарифи для технічної води?

— Ми не ведемо підготовку води. Вода поступає до Дніпропетровського міськводоканалу з кількох джерел: Аульського водозабору, Кайдацької та Ломовської насосних станцій, а вже звідти, змішана, до нас.

Звичайно, вода не найчистіша, бо ці станції також потребують реконструкції, але ми робимо все можливе на підприємстві, щоб вода поступала до споживача якісна. А ви впевнені, що покупна вода відповідає стандартам якості? Я — ні.

— А як ви ставитеся до заклику Президента України зробити тарифи по всій Україні єдиними?

— Скажуть — зробимо. Ціна може бути єдиною, як на газ та електроенергію, але вартість транспортування все одно буде різною. Можливо, буде створений єдиний концерн, з якого будуть розподілятися кошти на капремонт, утримання мереж і т. ін. Давайте не будемо поспішати, поживемо — побачимо.

— Володимире Миколайовичу, невже у міста немає альтернативи?

— Альтернативи немає. Правда, у 80-х роках проводилися дослідження. За результатами геологічної розвідки було встановлено, що вода є у районі с. Спаського. Але, на жаль, за попередніми прогнозами денний запас води може складати 3 тис. кубометрів. Місто Новомосковськ споживає за день 12 тисяч кубометрів. Тобто цього вистачило б лише на масив Кулебівка.

Тож ніякого оптимізму на майбутнє?

— Ми були б раді знизити тарифи, але тоді потрібна підтримка від держави у вигляді дотацій. Поки що ситуація така, як я вам розповів. Ми розуміємо, як зараз важко людям, особливо пенсіонерам. Але ця категорія якраз є найдисциплінованішою.

За воду доведеться сплачувати, аби не застосовувати до неплатників надзвичайних заходів.

P.S Звичайно, населення буде платити. Система витягування прибутків із нескінченних проблем налаштована так, що для неї чим гірше, тим краще. Комунальні підприємства всі свої витрати закладають у тариф, а інколи й отримують дотації від держави. Тому інвестувати гроші у реконструкцію інфраструктури немає необхідності — народ за все заплатить.

Можливо, Вам буде цікаво

By