Чергова, 50-а сесія депутатів Новомосковської міськради пройшла 27 лютого. Цього разу у залі засідань були синьою-жовті та червоно-чорні стяги, рукоплескання на честь воїнів АТО, а також уже звичні дискусії на життєво-важливі для міста теми.
Ні кроку назад
На початку сесійного засідання перед присутніми виступив виконуючий обов’язки командира, начальник штабу 93-ої окремої механізованої бригади Збройних Сил України, полковник Дмитро Губський. Він розповів про те, що воїни із його бригади активно беруть участь у АТО – тримають лінію оборони на передовій і стоять на межі між мирними територіями та охопленими війною районами, брали участь у звільненні Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки. Карлівки, Пісків, Авдіївки, Дебальцевого, Донецького аеропорту – там теж не обійшлося без воїнів 93-ої механізованої бригади.
– На початку літа серед тих, хто воював на сході країни, було багато тих, кого ввела в оману ідеологічна пропаганда, – розповів Дмитро Губський. – Я сам жив на сході країни, служив там, моя дружина з Горлівки, тож я добре знаю мешканців Донбасу. Коли вперше потрапив туди, мені здалося, що я опинився у минулому сторіччі – безробіття, запустіння… Тому «підняти» людей за 100 грн. було не важко. Коли мені під колеса лягала жінка з дитиною, вона пояснювала: «У мене грошей нема, мені ось дали 50 гривень і сказали іти…» Я дав їй дві банки консервів і сказав, щоб краще звернулася до нас за допомогою, але тільки не під танки… Так розпочали війну. Але зараз таких ОШУКАНИХ дуже мало, серед ідейних – лише ті, кого випустили з в’язниць і дали в руки зброю «искупать вину», воюючи проти української армії.
Беззаперечним є і той факт, що на сході України воюють війська Російської Федерації. Це підтверджує і захоплена техніка, і самі полонені – бійці регулярних російських військ. Особисто зустрічали бійці і чеченців, і біатлоністів–снайперів… Для тих, хто досі не йме віри, Дмитро Губський пообіцяв влаштувати екскурсію, спілкування із бійцями – ОУНівцями, правосеками, айдарівцями – всіма, хто, не дивлячись на нашивки і партійну приналежність, пліч-о-пліч боронять рідну землю.
Розповідаючи про хід набору під час четвертої хвилі мобілізації, Дмитро Анатолійович відзначив, що всіх, хто прийшов виконувати свій обов’язок за повісткою, було відправлено назад до воєнкоматів, у резерв. А зараз є уже дві тисячі виключно добровольців, патріотизм яких навіть вищий, ніж у тих солдат, що приходили у травні-квітні минулого року .
– Дух наших бійців незламний, – говорить Дмитро Анатолійович. – Більшість бійців подовжують контракти, після отриманих поранень рвуться далі у бій, тому що на війні загинуло багато їх товаришів. Наш девіз – ні кроку назад. І ми віримо, що правда буде за нами, адже ми – на своїй землі. А у своїй державі ми і самі лад наведемо, без чужої допомоги.
Стоячи рукоплескали присутні у залі виступу полковника, під такі ж гучні аплодисменти йому та присутнім воїнам вручили 5 бронежилетів від приватного підприємства «ЛАПА».
Міцний тил – це теж важливо
Перед присутніми виступив також новопризначений начальник Новомосковського міського відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області, підполковник Максим Очеретяний. Він коротко розповів про ситуацію, що склалася у місті та районі. «Люди сьогодні не довіряють ні нам, ні іншим існуючим державним службам, – констатував міліціянт. – Тому нами було поставлено завдання об’єднатися із різного роду добровольчими загонами для забезпечення міцного тилу тут, у місті та районі. Ми організували спільне патрулювання, про ефективність якого свідчить уже те, що за останні чотири місяці у районі було вилучено вогнепальної зброї, гранат, патронів більше, ніж за останні три роки в цілому. Це свідчить про те, що проблеми є, і тільки від нас з вами залежить, як складеться ситуація тут, у Новомосковську. Зараз відчутний наплив із Донецької і Луганської областей раніше засуджених та представників подібного соціального статусу, які на Новомосковщину приїхали зовсім не працювати… По кілька новоприбулих чоловік, які сіють сеператиські настрої серед населення, за тиждень затримують міліціянти. Свастика на вулицях, роздача листівок – це роблять не підлітки і не хулігани, це організована робота спеціально підготовлених і навчених людей. Тож потрібно бути пильними, і у разі чого одразу звертатися до правоохоронних органів, двері яких завжди відчинені для громадян, – підсумував Максим Очеретяний.
«Утримався»
або цитуючи Аліг’єрі «найжаркіші куточки в пеклі залишені для тих, хто у часи найбільших моральних переломів зберігав нейтралітет»
Одним з найбільш очікуваних рішень на сесійному засіданні було голосування про Підтримку постанови Верховної Ради України про визнання Російської Федерації державою-агресором. Напередодні кулуарами міськради ширилися чутки про бажання деяких депутатів саме через це питання проігнорувати сесійне засідання. Але кворум таки було зібрано, а стяги Правого Сектору та національна символіка перед міськрадою та у залі засідань засвідчила, що принаймні частина новомосковської громади надає голосуванню про визнання Росії агресором велике значення. Питання лежить у суто політичній площині, але є тим лакмусом, що відображає пануючі настрої у місцевих громадах. І виявляє тих, хто, не бажаючи голосувати за підтримку вищеназваної постанови, безперечно, тримає під ліжком триколори, георгіївські стрічки та хліб-сіль для зустрічі із провісниками «русского мира». Але і тут принциповість таких людей досить посередня. Тим, хто не вважає Росію агресором, краще було б це сказати у вічі учасникам АТО, які виступали на початку сесійного засідання. Або голосно заявити про свою відверту позицію під час голосування. Натомість частина депутатів вирішила або не з’явитися на сесії зовсім, або просто утриматись під час голосування, виявивши, так би мовити, нейтральну позицію у цьому питанні.
Отже, у результаті поіменного голосування «за» визнання РФ державою-агресором висловилися: О. Алексєєва, М. Барсук, Л. Білий, В. Болкарьов, В. Бурлаков, О. Воскобойник, О. Головко, Т. Дакова, В. Кисельов, О. Коба, О. Козлов, С. Коротич, В. Крамаренко, Б. Мазур, Л. Нестеренко, І. Олійник, С. Пивоваров, Л. Піхотіна, В. Плахута, М. Поздняков, К. Пузир, І. Сирцова, Н. Сафарова, М. Савчук, О. Мірошник, С. Мороз. Утримались: А. Єфіменко, В. Кузнєцов, А. Шипко, К. Морозов.
У дискусіях народжується істина?
Як завжди, не обходиться на сесіях без палких дискусій під час обговорення питаннь, що належать до житлово-комунальної сфери. Саме так голосували за проекти рішень, які стосувались надання фінансової підтримки міському комунальному підприємству «Трубник» і за зміни до Програми поводження з твердими побутовими відходами в м. Новомосковську на 2011-2015 рр. Згідно даного рішення передбачено виділення коштів на придбання автомобіля для вивезення сміття та нових контейнерів.
Уже вдруге не підтримали депутати рішення щодо присвоєння імені О. Гончара міському будинку культури. Минулого разу частина депутатського корпусу аргументувала своє небажання перейменувати будинок культури необхідністю порадитися із новомосковською громадою. І от, після того як ряд громадських організацій міста звернулись до управління культури і туризму з проханням дати будинку культури ім’я видатного діяча, рішення знову не було прийнято.
