Прикрившись святим іменем Матері…

Перш за все хочу сказати, що я людина позапартійна. І для мене є головним не те, хто прийде до влади, а те, чи будуть нові кадри дотримуватись таких чеснот як правда, справедливість, любов. Тільки на такому підгрунті можна збудувати міцну державу, справедливе суспільство, гідне життя. Вже скоро ми будемо чути нові обіцянки, звинувачення на адресу опонентів, полізуть до влади всі ті, хто обкрадав народ.

Виникає запитання: хто нами керує і чи будемо ми з ними мати гідне життя? І чому у всіх тих красномовців крутить в носі від державних свят на кшталт Дня Незалежності чи Дня Конституції? Звідси висновок – не всі живуть в Україні за законом, не всім вона до душі. Але чи хочемо ми знати правду, щоб більше не допустити помилок, які надто дорого нам обходяться? Ми маємо обрати правильний шлях розвитку суспільства.

Нещодавно біля історичного музею було відкрито пам’ятник Матері. Справа дуже гарна, добра, багато хороших слів на адресу матерів пролунало тоді. Пролунало і з уст мера, що він «строил, строит и будет строить». Правильно, а кляті українці все ламають. А бідний Літвіщенко не в силі перевиховати кожного українця. Добрячий плювок у душу містянам та всьому українському народу на урочистостях з приводу такої події. І це як в порядку речей. Чому ж не відреагували ніяк ті, хто стояв і слухав – ветерани, партійці, почесні гості мера? Промовчали і про те, що не так давно на цьому самому місці було закладено символічний камінь, як пам’ятник жертвам Голодомору та політичних репресій. Камінь було освячено, покладено квіти, запалено свічки… І тоді теж звучали промови з вуст міського голови. Я не закликаю розмірковувати на тему голодомору – чи був це геноцид і кого більше померло – українців, росіян чи євреїв. Я запитую, був голод, чи ні? Є жертви, чи нема? Якщо є, то чи потрібно їх вшановувати? Адже ми у більшості вважаємо себе християнами, людьми високої моралі, чесними, порядними та небайдужими. То хто ми насправді є – правдиві на словах і в діях, чи лицеміри та вандали на високих владних рівнях? Задумаймося, що несе в собі під солодким соусом гасел і обіцянок «Новомосковськ – територія добра і милосердя», «Все лучшее – детям Новомосковска».

Чи це не танок на кістках? Прикрившись святим іменем Матері, глумитись над сотнями і тисячами замордованих матерів та дітей, не похованих і не вшанованих належним чином, хіба не гріх?..

Можливо, Вам буде цікаво

By