11-й канал продовжує слідкувати за долею Свято-Троїцького собору в Новомоковську. Рік тому ми розповідали, як ця унікальна історична пам’ятка Дніпропетровщини гине буквально на очах. Потрібно було зібрати чималу суму для реконструкції дерев’яного храму, збудованого ще за часів козацтва. Гроші в минулому році знайшли, але повністю використати їх так і не встигли. В істориків до цієї будівлі особливе ставлення.
Адже це єдина споруда, що залишилась на території України від Запорізької Січі. Більше дерев«яних церков, побудованих без жодного цвяха, не збереглось. Собор навіть внесений до каталогу ЮНЕСКО як культурна та історична пам«ятка православ«я. Востаннє рекоструювали храм більше ста років тому, ще за царської влади. Будівлю повністю розібрали і звели заново. Після цього собор ремонтували лише косметично, у шістдесятих. Більше ніж за сто років дерев«яні конструкції, що підтримують фундамент, згнили, а три куполи відхилились від осі майже на метр. Гроші на довгоочікувану реконструкцію почали шукати декілька років тому. Несподівано допомога прийшла від Уряду, — там поміркували і вирішили, що до славетного Євро-2012 із Новомосковска можна зробити туристичну Мекку.
Розщедрились і з барського плеча виділили кругленьку суму. Частину грошей навіть встигли освоїти. Але раптом настала криза, і наполеонівським планам прийшов кінець. Фінансування повністю заморозили. Криза кризою, та от будівництво торговельних центрів чи п«ятизіркових готелів на Дніпропетровщині не зупиняється, — регіон впевнено крокує в Європу. Міська влада Новомосковська неодноразово зверталась до уряду з проханням врятувати унікальну споруду. Тамтешні високопосадовці пообіцяли подумати, де ж знайти кошти. А поки на реставрацію собору сумлінно збирають гроші віряни. Небайдужість забута не буде, — переконують у соборі. Настоятель храму демонструє величезну книгу, де прагне увіковічити ім«я кожного, хто хоч якось допоміг Свято-Троїцькому собору. В ній — більше тисячі сторінок, тож мІсця, — обіцяє, — вистачить на всіх. Так пересічні новомосковці незабаром опиняться на одній сторінці історії з гетьманами часів козацтва.