Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій, які спричиняють тяжкі захворювання та викликають смертельні випадки. Вакцини містять або дуже ослаблені мікроорганізми, або вбиті, або ж їх окремі складові. Коли їх вводять до організму, імунна система продукує спеціальні білкові молекули -антитіла, та спеціальні клітини. Саме вони і відповідають в організмі людини за стійкість до інфекцій, тобто імунітет.
У сучасній історії перше щеплення було зроблено у 1796 році.
Англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа перестала існувати на планеті завдяки щепленням.
Завдяки масовим щепленням у 90-ті роки вдалося успішно побороти епідемію дифтерії до поодиноких (спорадичних) випадків.
Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (у народі „свинка”).
На сьогоднішній день вакцинаціями охоплено 80% дитячого населення світу, що сприяє порятунку 3 млн. життів щорічно.
Для кожної країни існує свій календар профілактичних щеплень, якій складається відповідно до епідеміологічної ситуації країни.
В нашій країні профілактичні щеплення поділені на 4 розділи: щеплення за віком, за станом здоров'я, щеплення, які обумовлені епідкон'юнктурою, рекомендовані щеплення. Щеплення за віком проводяться проти таких інфекційних хвороб як: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха та паротит.
З кожним роком у країні з'являється все більше багатокомпонентних вакцин, коли за рахунок однієї ін'єкції діти захищаються проти трьох або навіть шести інфекційних захворювань.
Термін введення вакцини та мінімальні інтервали між щепленнями в Україні регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським стандартам.